Геньба Л.Г.

ПІБ: Геньба Любов Григорівна
Дата народження: 28.02.1960
Місце народженняс. Грушеве Гуляйпільського району
Місце проживання: м. Гуляйполе
Мова творівукраїнська


Посилання на 


Біографія 

Народилася у сім’ї хліборобів. Батько - Григорій Юхимович. Мати - Леся Миколаївна. 
Закінчила з відзнакою Мелітопольське училище культури у 1996р. ; за фахом - режисер масових заходів. У 2006 р. отримала  червоний диплом філологічного факультету Запорізького  національного університету зі спеціальності «Українська мова та література». 
З 1987 працює у системі Гуляйпілського відділу культури: 1998–99 – директорка Будинку культури. 
З 2003 – директорка Гуляйпілського краєзнавчого музею. 
Любов Геньба очолює районне літературне об’єднання. Двері її кабінету не зачиняються для відвідувачів, молодих талантів. 
1992 — вступає до Мелітопольського культосвітнього закладу, багато читає, вчить напам'ять, декламує, бере участь у конкурсах декламаторів, поетичних турнірах.


Літературна творчість 


 Почала писати з 1977. Друкувалася в обласних газетах, у колективних збірниках «Кроки», «Вітрила», «Великий Луг», альманасі «Хортиця».
На обласному горизонті Любу помітили іще в 1977 році. Гарно відгукнулися про неї Микола Лиходід, Анатолій Рекубрацький, Генадій Літневський. Її вірші все частіше стали потрапляти на шпальти обласних газет.
З 1992 року починається злет творчої діяльності Любові Геньби. Одна за одною виходять у світ поетичні збірки: «Грушеве» (1992 р.); «Іменем твоїм» (1995 р.); «Паралель» (1999 р.); «Повези мене у Красиве…» (2006 р.); «Душа іде на сповідь» (2006 р.); «Обвітрені сувої половчанки»(2012 р.); «Вальс бажань» (2012 р.) Ліричні вірші Геньби про кохання вирізняються музикальністю й пісенністю.
З виходом другої збірки прийнята до лав НСПУ — 1997 рік. На Запорізькому обласному телебаченні про Геньбу Л.Г. знято музично-документальні фільми «Жінка по імені Любов» (1999), «Голосом віків землі своїй молюсь» (2004). У 2003 вийшов лазерний компакт-диск «Трояндовий гріх» з піснями на вірші Геньби Л.Г.

     Інформаційний список видань творів, написаних письменником


1.     Грушеве: Поезії / Любов Геньба. – Гуляй-Поле Зап.обл. : Райдрукарня, 1992. – 32 с. 
2.      Іменем твоїм: : Лірика / Любов Геньба. – Гуляй-Поле Зап.обл.: Райдрукарня, 1995. – 68 с. 
 3.  Паралель:  Лірика / Л.Г. Геньба. – Запоріжжя : Дике поле, 1998. – 64 с. – (Іл.). 
4. Повези мене у Красиве… : поезія / Любов Геньба. – Запоріжжя : Поліграф, 2006. – 156 с. – (портр., іл.). 
5.Душа іде на сповідь : Поезії / Л.Г. Геньба. – Запоріжжя : Дніпровський металург, 2006. – 244 с.
6. Обвітрені сувої половчанки : лірика / Любов Геньба. – Мелітополь : ВБ ММД, 2012. – 244 с. 
7. Вальс бажань лірика / Любов Геньба. – Мелітополь : ВБ ММД, 2012. – 152 с.
8.На гостинах у долі : [вірші] / Любов Геньба. – Запоріжжя : Дике Поле, 2017. – 160 с. 

Публікації в періодичних виданнях


1.     Геньба Л. І болить мені Україна, так болить, що не можна більш… [Електронний ресурс] / Л. Геньба // Жінка-українка. – Режим доступу :
http://ukrainka.org.ua/node/7195. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 05.03.2019

2.     Геньба Л. Очима війни : [подорож гуляйпільської поетеси до м. Донецьк] / Л. Геньба // Хортиця. – 2014. – № 4. – С. 24-27.
3.     Геньба Л. Родина Махнів // Геньба Л. Обвітрені сувої полотна. – Мелітополь, 2012 . – С.60 - 61.
4.     Геньба Л. Легендарний "батько" //  Легендарний син Гуляйпілля : до 125-річчя від дня народження Н.І. Махна: біобібліографічний покажчик. - вид. 2 - е доп. і перероб. – Запоріжжя :  Комунальний заклад  "Обласна універсальна наукова бібліотека імені О. М. Горького" Запорізької обласної ради , 2013. – С. 10.
 Вірші Геньби Л.Г. публікувались в колективних збірниках «Кроки», «Вітрила», «Великий Луг», альманасі «Хортиця».

Інформаційний список видань творів, що є в бібліотеці Миколаївської ЗОШ


1. На гостинах у долі : [вірші] / Любов Геньба. – Запоріжжя : Дике Поле, 2017. – 160 с. 
2. Обвітрені сувої половчанки : лірика / Любов Геньба. – Мелітополь : ВБ ММД, 2012. – 244 с. 
3. Паралель:  Лірика / Л.Г. Геньба. – Запоріжжя : Дике поле, 1998. – 64 с. – (Іл.). 
4. Повези мене у Красиве… : поезія / Любов Геньба. – Запоріжжя : Поліграф, 2006. – 156 с. – (портр., іл.).  

Інформаційний список творів, що є в Інтернеті




Джерела про письменника 

1. Лютий Г. Проколи своїм зойком тишу // Запороз. Січ. 1996, 4 січ.;
2. Г. І. Лютий.   Сучасна енциклопедія України. Т. 5, с. 473
3. Рекубрацький А. Слова весни, слова любові // Запоріз. правда. 1997, 12 берез.


Відео



Цитати


Душа дзвенить – лечу,
Коли ятрить – мовчу,
Коли люблю – свічусь
І жити вчуся, вчусь …

"Я звідси починаюсь, як народ..." 

 "Я - вкраїнка твоя і по змісту, й по суті..."

"На цій землі не оскверни мене, // Бо тут дідів моїх живе коріння..."

"У війни немає обличчя, // Тільки зморене тіло і скалічена доля".

"Земля моя свята – жива ікона".

"Буть українцем – це з вірою непорушною // Честь українця нести, як діди-козаки!

"Не знаю, чи пройду усі дороги, але свою, зізнаюся, - пройду!"

«Не треба кращих лаврів на землі,
Як жити, де душа мого народу»


Фільмографія 

   Документальні стрічки «Голосом віків землі своїй молюсь»,
 «Жінка на ім’я Любов».

Музика

На вірші Л. Геньби створено низку пісень у співавторстві з композитором-піснярем, Заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Сердюком, зокрема «Весняний вальс», «Оксаночка», «Планета віршів» та ін.  «Весняний вальс» став окрасою багатьох концертів, радіо і телепередач 
У 2003 р. разом із самодіяльним композитором Тетяною Бекіровою випустила компакт-диск «Трояндовий гріх».


Громадська діяльність


Поетеса є активним учасником літературно-мистецького життя району, області, Всеукраїнських проектів. Виступає як ведуча, сценарист, постановник багатьох літературних та культурно-мистецьких заходів .Є активним  організатором та учасником виступів для воїнів АТО. 

Брала участь у документальних стрічках на каналах СТБ, «1+1», «Першому Національному», 

Каталонія-3», на обласному телебаченні.

1997 рік – Дипломант YI Всеукраїнського конкурсу читців, присвяченого пам’яті Т.Г. Шевченка (м.Києв).

2012 р. делегат письменницького творчого  обміну між сходом і заходом України, у місті Івано-Франківську;

2012 р. брала активну участь в організації та проведенні Шевченкового свята «В сімї вольній, новій…» м. Запоріжжя;

- 2014 р. – делегат  VII позачергового з’їзду письменників України у м. Києві;

З 2014 року - заступник голови журі Всеукраїнського літературного конкурсу  молодих літераторів ім. Марини Брацило

- 2015 р. – делегат форуму української інтелігенції у м. Запоріжжі. Внесла вагомі пропозиції щодо розвитку літературного процесу у регіоні;

- 2015 р. – делегат Міжнародного літературно-мистецького  Шевченкового свята « В сім’ї вольній, новій…» у місті Києві.

Справжній патріот

Любов Геньба – жінка, якій довелося підійти до проблеми держави емоційно, виважено, і боляче.

 "2014 – він увійде у всі підручники історії України, яку ми з вами пишемо зараз", - так писала поетеса, коли падали перші гелікоптери і літаки. «Сину, іде війна, плаче земля з яворами…», «Сину, летять літаки, з неба летять у вічність…» а далі «Сину, моє дитя! Боже святий, відпускаю… Бо Україна одна в серці від краю й до краю…».Так проводжала сина у солдати, він пішов у 2014 році туди, під Маріуполь, бо обрав військо-морські сили. Пішов свідомо, лікарем на передову. Інтелігентний худорлявий хлопчина, а через три місяці, коли ні звісточки, ні дзвіночка по телефону повернувся на короткий перепочинок. Щойно вимкнула сайт, де написала: «Синочку, напиши два слова, якщо побачиш…» і тут телефон «мамо, відчиняй ворота, я вдома». У 22 градусний мороз бігла з криком босоніж до воріт. Не впізнала, невже?! Стояв воїн в обладунках, запилений, втомлений, стрункий. Обігріла, нагодувала, поклала спати і писалось о першій ночі «Це - не сон, це -  не сон, син прийшов із війни!Я ж години чекання у серці носила. І у Бога Великого долі просила: «Повертайтесь живими, синочки, сини!». А далі всім миром збирали на ківларову каску і бронежилет, на теплий одяг, і знову на фронт. І чеканню не було меж. І збирала все необхідне від їжі до одягу, щоб передати солдатам, які стояли неподалік рідного міста, з думкою: «Можливо і моїй дитині хтось допоможе».

У серпні 2014 року, коли ще  сподівалися на мир, вона одного вихідного дня сяде у автобус, який прямуватиме до Донецька, щоб помацати ту війну, можливо то не вона?. Бо у маленькому прифронтовому місті люди металися туди-сюди чи за «сірих» чи за «білих»… Щоб це знати, треба побачити і донести до свідомості. Вона це зробить. Повернеться  додому з нарисами і віршами про танки і БТР, про втрати, і про гради – бо то, таки, була війна!

 Почне виховання земляків зі свого колективу, а далі виступи  в учбових закладах міста, області, виступи на обласних радіо та телеканалах, виступи у частинах перед воїнами АТО, з метою згуртуватися навколо однієї ідеї, ім’я якій Батьківщина – Україна.

 До жіночого, материнського додалася і громадянська позиція, бо письменник не може стояти осторонь «Молюсь, кричу за Україну, Молюся шепотом за сина…», а далі ствердно: «Питаєте, за кого воюють вони? –А поти глухої людської стіни, А проти: «Хата моя скраю», За землю дідів, що не обирають, А просто на повну за неї живуть… Бо знають:Вкраїні – буть».

Любов Григорівна горда своїм сином, який пройшов горнило і не зламався. Зараз він капітан, начмед бригади морської піхоти, відзначений багатьма військовими нагородами. А для неї син і герой її віршів.

Історія її сім’ї, її особистого тісно перегукується з її посадовими обов’язками, які виконує щиро за покликом серця і душі. Першою в області розпочала пошуки експонатів, які засвідчували сьогоднішню війну, що увійде в історію, як війна 2014 року між Україною і Росією.  Першою в області відкриє виставку АТО у музеї, коли ще будуть сумніви, і сум’яття, а якщо…, а можливо… Для Л. Геньби ніяких сумніві не було. Вона твердо знає, що Гуляйполе – це Україна. Тож завжди з гордістю подає матеріал про початок воєнних дій, які ознаменувалися і захисними спорудами на Бочанській горі, які самотужки облаштували свідомі гуляйпільці, піднявши український і махновський прапори. З якими наші хлопці підуть на війну, гордо несучи гасло Н. Махна «Воля або смерть!».

А у 2016 році виставка «Пів світу плаче…», її чоловіка Влодимира Шеремета, відомого фотохудожника Запоріжжя, стане яскравим вираженням подвигу наших земляків, у складі 55 артилерійської бригади, яка однією із перших боронитиме рубежі на Донецькому кряжі. Її особисте життя – це все, що вміщує кожен прожитий день і  час, в ім’я України.




Обкладинки книг




 

 

 



Фотоальбом



 Відзнаки 


У галузі літератури

2016 - Диплом лауреата фестивалю «У стінах срібного віку» (у номінації «Громадянська лірика»);

2018 - Лауреат Обласної літературно-мистецької премії ім. Петра Ребра;

2019 - Лауреат Міжнародної медалі ім. Олександра Довженка.

У галузі театрального мистецтва та професійної діяльності

1997 – Дипломант YI Всеукраїнського конкурсу читців, присвяченого пам’яті Т.Г. Шевченка (м.Києв).

Дипломом за проведення великого гала-концерту у м. Києві,  у рамках проекту «Культура малих міст» 2003р.); 2005 р. – диплом за активну участь у проведенні Всеукраїнського фестивалю «Гуляй-Поле».

Протягом всієї трудової дільності щорічно відзначалался грамотами, подяками, дипломами Запорізької міської ради, Запорізької ОДА, Гуляйпільської  РДА, районної, міської ради за високий професіоналізм, підгоготовку та проведення заходів обласного та районного рівнів, популяризацію туристичної галузі на теренах України, збагачення історичної спадщини, активну громадянську позицію у справі захисту та збереження цілісності країни.

Відзнаки Всеукраїнського рівня:

2009 р. – Почесна грамота Міністерства культури і туризму України за сумлінну працю та високий професіоналізм (22 квітня 2009 року); 

Відзнаки обласного рівня:

2006 р. – диплом лауреата VI обласного конкурсу «Господиня свого краю» в номінації «Жінка працівник культури і мистецтва» за вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Запорізької області;

2007 р. – лауреат обласної премії за досягнення у розвитку культури Запорізького краю у номінації «За досягнення у розвитку музейної справи» 2008, 2010 р. – Почесна грамота Запорізької обласної ради «За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток культури Запорізького краю, активну громадську позицію» (Розпорядження голови Запорізької обласної ради від 06.03.2008 № 174-р, від 18.02.2010 № 67-п );

2010, 2013 р. – Почесна грамота Запорізької обласної державної адміністрації «За сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадську діяльність, вагомий внесок у розвиток Запорізького краю» (розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.02.2010 № 16-к, від 08 травня 2013 року №78-к);

Відзнаки районного рівня:

– лауреат районного конкурсу «Людина року-2002», «Людина року-2004» в номінації «Гордість Гуляйпільського краю» (диплом Гуляйпільської райдержадміністрації 2003, 2005 року);

2003 р. – нагороджена медаллю «За заслуги перед Гуляйпільським краєм» 

(Розпорядження голови Гуляйпільської райдержадміністрації 2003 року);

2004 р. – лауреат районного конкурсу «Людина року-2003» в номінації «За розвиток культури та створення духовних цінностей» (диплом Гуляйпільської райдержадміністрації  та Гуляйпільськлї районної ради 2004 року);

2013 р. – нагороджена Ювілейною медаллю «Гуляйпільському району – 90 років» (розпорядження голови Гуляйпільської райдержадміністрації  2013 року);

2014 р. – занесена на районну Дошку пошани, грамота «За вагомий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток району, активну життєву та громадську позицію» (розпорядження голови Гуляйпільської райдержадміністрації 2014 року);

2018 – Медаль « Гуляйпільському району 95 років»;

2019 -  Орден «За заслуги перед м.Гуляйполе» (№19).

  

      Цікаві факти

Поезії Любові Геньби внесені у навчальні плани шкіл, та вищих навчальних закладів. За її творами готуються курсові, дипломні та наукові роботи. Вона частий гість серед учнівської та студентської молоді.

Любов Геньба очолює районне літературне об’єднання. Двері її кабінету не зачиняються для відвідувачів, молодих талантів. 

      Хобі письменника


  • Кулінарія

Буктрейлер. Поезія Любові Геньби

  

Інтерактивні завдання за творчістю письменника




Конспекти уроків


  • Конспект уроку. Жінка на ім'я Любов...(за творчістю Л.Геньби). Урок у 8 класі

Презентації



Комментариев нет:

Отправить комментарий